Ukrainian Orthodox Church of Canada



ОЙ, ПОПАДАЛИ ЛИЦАРІ ПОСЕРЕД БОЮ!...

У Другій Книзі Самуїла ми читаємо про те, як Давид, другий цар Ізраїля сприйняв вістку про смерть свого лютого супротивника, першого царя Ізраїля Саула. Він зі своїми людьми роздерли свою одежу, на знак глибокого смутку та голосили, плакали й постили аж до вечора. Він навіть написав жалобну пісню, щоб її вивчили Юдині сини. Частина її славна в багатьох мовах світу: "Ой попадали лицарі посеред бою!..." (2 Сам. 1:25).

Є частини Старого Завіту, які важко примирити з візією про Бога, яку ми одержали в Ісусі Христі. Та тут ми знаходимо той Дух солодкого Агнця, що постраждав за нас. Тут немає радості з приводу смерті "ворога". Саул помер, внаслідок своїх несправедливих дій і його гріхи виявлені. Але його смерть все одно трактується, як подія трагічна.

Подібний дух знаходимо в Слові Собору Єпископів нашої Української Православної Церкви в Канаді про кризу в Югославії:

Вістка про рішення НАТО бомбардувати Югославію наповнює наші серця глибоким смутком та роздвоєнням...Як Християни ми мали б завжди шукати мирних способів вирішення конфліктів; ми сприймаємо факт застосування сили у розв'язанні конфліктів неінакше, як невдачу. Ця невдача особливо поважна тоді коли обидві сторони конфлікту...Ми знову стаємо свідками того, як люди вбивають і мучать один одного в ім'я Бога. Це неприйнятно для людей будьякої віросповідної традиції, які звертаються до Всемилостивого, як Свого Творця та Промислителя. Люди віри не можуть підтримувати жодної військової дії, чи то в формі бомбардування чи нападу партизан, навіть якщо вона вважається "останнім шансом". Навіть ті, які приймають такі справи, як "необхідне зло" повинні визнати, що воно не перестає від цього бути злом!

Як і велить Дух Христа, наші Владики не піддаються спокусі вибирати одну сторону, як героїв, а другу осуджувати, як останніх злочинців. Вони кажуть:

Сьогоднішні жертви - вчорашні аґресори, і сьогоднішні антагоністи - вчорашні протагоністи. Це ритмічне переміна, чургування, внаслідок якого переслідувані стають переслідувачами припиниться тільки тоді, коли люди побачать, що цей жорстокий цикл таки існує, і зрозуміють необхідність заспокоєння обидвох сторін в їхньому болю, і вимагатимуть того, щоб обидві сторони відповідали за свої вчинки.

Дуже важко сказати чи робити те, що слід тоді, коли кожна альтернатива виглядає злою. Але ми можемо приготувати шлях для миру в наших серцях абсолютною відмовою від ненависти та надто спрощених висновків. І ми можемо МОЛИТИСЯ, як наші Владики:

Наші молитви - з чоловіками й жінками в наших збройних силах, які беруть участь у повітряних рейдах на Югославію, та з іхніми улюбленими; вони також - з нашими братами й сестрами в вірі Православній, сербами, по всьому світі: а також з тими невинними з усіх віросповідних традицій, які знаходяться в пастці цього насилля. Нехай Божа заспокоююча присутність буде відчута вами у вашому житті. Нехай повернеться спокій у Косово. І нехай Божа справедливість, милосердя та спокій, які понад всяке людське зрозуміння панують у наших серцях та в усьому світі.

V. Rev. Ihor Kutash