Ukrainian Orthodox Church of Canada



НАЙТЯЖЧА ДОРОГА

Цього тижня я мав радість почути уривок пісні Брюна Пелтє п. н. "Люби!" "Aime!". Вона заохочує слухача прийняти ризик любови, бо це єдина причина, за ради якої жити, як також і "найтяжча дорога, по якій іти" ("le chemin le plus dur а suivre").

Ця перша неділя по П'ятдесятниці, яка називається "Всіх Святих'" наводить нас на роздуми про цю дорогу. Святі - це люди, які глибоко відчувають любов Ісуса. Вони відображують цю любов своїм життям, віддаючи себе Йому цілковито. Але ця любов також виявляється у тісних зв'язках із людьми цієї землі. Божі угодники люблять Бога люблячи мешканців цієї планети - до тієї міри, що часто життя своє віддають за них.

Їхнє мучеництво це - вислів їхньої любові для Ісуса, Який віддав Своє життя за нас. Воно також висловлює їхню любов для тих, за кого Він постраждав. Ми не можемо бачити любов Ісуса, як тільки втіленою в житті тих, кого вона полонила й перетворила. І тут парадокс: цей полон дає справжню свободу!

Любов також відповідальна: вона не намагається втекти від наслідків таких, як страх і ненависть від тих, які не розуміють її, які вважають, що така чиста, щира, нехитра справа - неможлива, бо ж ця планета й життя на неї керуються тільки законом джунґлів: "їж або з'їдять тебе". Тут Ісус нам приклад: Він же, як поживу надприродню в Євхаристії, віддав нам Своє Тіло й Кров, щоб ми могли споживати й перетворюватися нею.

Втілена любов плаче, як плакав Ісус над тими, що не хотіли бачити той найцінніший скарб, якого Він їм подавав безплатно. Любов приймає муки, відкинення та навіть смерть, і ніколи не відвертається від тих, які випробовують її своєю жорстокістю та насиллям.

Чи ми готові прийняти цю найтяжчу дорогу? Не спішімо з легкою відповіддю: так! На цю дорогу треба вирушати смиренно. Любов вимагає терпеливости, стійкости в випробовуваннях, сліз, молитов, упадків, і багато повернень до шляху, з якого збилися. Це - процес, яким провадить Дух Святий. Він же прибув вчинити це чудо в кожній людині доброї волі.

Передумова для того, щоб іти по тій благословенній дорозі, яка дає єдину надію на майбутність людства та нашої планети - щоб ми бажали любити! Але що ж коли ми боїмося і зв'язані прагненням вигод та втіх? Бажаймо бажати! У Бога все можливе. А в душі своїй ми дійсно бажаємо любити, тому що ми прагнемо щоб і нас любили. Отож ідімо за бажаннями нашого серця: любімо!

V. Rev. Ihor Kutash