Ukrainian Orthodox Church of Canada



14-го червня 1998. Перша Неділя по П'ятдесятниці, Неділя Всіх Святих

1. Слово Боже: Євреїв 11,33-12,2; Матвія 10,32-33, 37-38, 19,27-30.

2. Роздумування про Слово Боже: ХТО МЕНЕ ВИЗНАЄ ПЕРЕД ЛЮДЬМИ, ТОГО ПЕРЕД ОТЦЕМ МОЇМ НЕБЕСНИМ ВИЗНАЮ Й Я.

Після П'ятдесятниці приходить Неділя Всіх Святих. Вона нам пригадує про покликання кожного, що відгукується на любов Христову: ставати досконалим - святим, милосердним, сраведливим. Ми покликані ставати, як Ісус, за образом Його і нашого Отця.

Але як це важко! Нам здається куди простішим просто наслідувати закони релігії і на них уповати, як на магічну формулу чи талісман. Нам подобаються формули! Ми хотіли б бути певними! Нам не подобаються сумніви. Нам не хочеться боротися з важкими питаннями, як: чому погані речі трапляються тим, які добрі, а злим наче б то живеться спокійно серед життєвих утіх?

Та дорога до досконалості та святості часто провадить нас через долини сліз та терпінь. А гори, це часами ті маленькі, подібні до тієї, на якій сів собі Йов Многоболізний на попелі, щоб шкребти себе черепком, та страждаати й намагатися відповісти на найбільш повторюване питання в світі: Чому?!

У сьогоднішній Євангелії Господь наш Ісус Христос каже нам, що наше життя буде таким. Так, Він обіцяє, що ми дійсно одержимо доми, братів, сестер, батька, мати та землі, яких ми покинули ради Нього. Та це буде "при відновленні світу", коли "Син людський засяде на престолі слави Своєї". Тобто не сьогодні, а під кінець людської історії, як ми її знаємо.

Отож на сьогодні ми мусимо знаходити свою покрову під крилами віри. Бо це ж ми нині мали б заявляти свою відданість Сину людському. Тоді коли Його слава буде видна всьому світові, тоді коли буде ясно, що Він переміг, тоді буде пізно. Господь відречеться нас, якщо ми Його відреклися, коли було важко Його визнавати.

Але ж будьмо героями. Будьмо відважними. Випробовування та терпіння, які приходять нам - не на те, щоб нас розбити та поторощити. Вони дають нам нагоду єднатися з Ним у терпіннях і зростати з Ним у досконалості дітей живого Бога.

Протоієрей Д-р Ігор Юрій Куташ, Душпастир