Ukrainian Orthodox Church of Canada



"КОЖЕН, ХТО ЛЮБИТЬ РОДИВСЯ ВІД БОГА"

На День Упокоєння Св. Івана Богослова (26 вересня/9 жовтня)

Іван Богослов був сином рибалки Заведея і дружини його, Саломії, дочки праведного Йосипа, мужа Марії, Матері Господа Ісуса. Коли його покликав Ісус, його прибраний двоюрідний Брат, то й він і брат його, Яків, відразу покинули сітки рибальські і стали, як казав Господь, ловцями людей. Ловили їх від князя світу цього - для Царства Божого.

Любов Івана до свого прибраного Родича, Учителя й Господа була вийнятково глибока й вірна. Коли всі інші учні розбіглися від страху, щоб доля заарештованого й засудженого їхнього Провідника і їх не спіткала, Іван не тікав, а вірно стояв під Хрестом Господнім. Він піддержував Ісуса до останку і цим дав Йому змогу заспокоїти синівську турботу про матір, бо ж Господь довірив її йому, як синові, і Іван був вірним цьому обов'язкові аж до її блаженного успіння.

Писання Івана сяють таким світлом віри та любові, що саме їх читаємо в часі найближчому до Великодня - та й у чарівну ніч Воскресення Господнього. Його звемо Богословом, а до того ж і Апостолом Божественної Любові. Наприклад пише він: "Улюблені,- любім один одного, бо від Бога любов, і кожен, хто любить, родився від Бога та відає Бога!" (Перше Соборне Послання Св. Апостола Івана 4:7).

Цю любов проявляв Іван зразково. Був один юнак, якого він навернув до Христа в Малій Азії та доручив під опіку місцевого єпископа. А той після певного часу відпав від віри до тієї міри, що приєднався до банди розбійників. Коли Іван почув про це то він поспішив до місця, де банда мала своє сховище. Юнак побачив, що наближається Іван і дав знати ногам! А Іван, помимо свого похилого віку, з Божою поміччю догнав його. Той упав йому до ніг - і не міг глянути йому в очі. Але Іван, як добрий, люблячий пастир, що знаходить свою заблудлу овечку, підняв його, обняв і поцілував. Юнак повернувся і вже був вірний усе своє життя Господу Любові, Який таку любов запалив у серця Св. Івана Богослова.

Черпаймо цієї любові і ми! У цей День Подяки, дякуймо Богові за всі Його ласки до нас - відомі нам і невідомі. Віддаваймо Йому любов за Любов. А любов цю проявляймо, як навчає Іван, любов'ю до наших братів і сестер. Ця ж любов відкриває нам двері до відновлення нашого життя в вірі та до глибшого пізнання Бога, нашого Творця та дбайливого Опікуна, нашого Отця Небесного та Спасителя, нашого найближчого та найвірнішого Друга,- нашого Судді, Який є й Тим, що нас оправдує та примирює з Собою - бо ж любить нас і все робить для спасіння нас, які так сильно потребуємо Його.

V. Rev. Ihor George Kutash