Ukrainian Orthodox Church of Canada



"НІЧ МИНУЛА, А ДЕНЬ НАБЛИЖАЄТЬСЯ"

Дорогі брати й сестри, звернімо уваги на те, що каже Св. Апостол Павло в Посланні до Римлян: "Пора нам уже пробудитися від сну. Бо тепер спасіння ближче до нас, аніж тоді коли ми ввірували. Ніч минула, а день наближається" (13.11-12).

Ми вже вступили в новий Церковний рік 14-го ц.м. А ось завтра святкуємо Празник Різдва Пресвятої Богородиці. Ми дожили до цього дня, і спасіння наше ближче чим було раніше. Що ж це спасіння? Відповідь і складна і проста. Проста відповідь: сповнення того, що нам обіцяв Бог як тим, що Йому служать. Складна тому, що й ми складні і наше спасіння вміщує в собі цілу вселенну всяких дарів - сповнення для нас Божої обітованої ласки.

Для Якима й Анни спасіння прийшло в виді дівчинки, яка народилася їм внаслідок обітниці, яку передав Архангол Гавриїл вже після 50-ліття їхнього супружжя. Ця дівчинка - Марія, Мати нашого Спасителя Ісуса. Вона зняла з них догану бездітності, а з нас усіх зняла ланцюги гріха й смерти!

Перед тим, як прийшла обітниця Яким і Анна жили в примірній любові та відданості Богу й ближньому. Ікона їх виявляє ніжність їхньої любові одне до одного. Та прийшла нещасна хвилина. Одного разу Первосвященик відмовився прийняти жертву від Якима, сказавши, що його бездітні руки недостойні їй давати. Яким засмутився. Але незаслужений докір спонукав його й дружини молитися, щоб Бог дав їм чудо таке, як дав був Аврааму й Сарі, які були набагато старші від Якима й Анни, коли народився їм Ісаак, якого ім'я означає сміх, тому що Авраам недовірливо засміявся коли почув, що має йому бути син. Але потім цей сміх став виявом радості та втіхи.

Отож нещастя привело Якима й Анну до нової свідомості, до свіжої віри в те, що Бог може зробити можливим те, що виглядає неможливим. І сповнилося!

Але треба було дії і з їхньої сторони: віри, молитви, чування. А від нас чого треба, коли ми відчуваємо потребу пробудитися? Відповідає Апостол: "Відкиньмо вчинки темряви й зодягнімось у зброю світла". Відкиньмо лукавство, хитрість, фальшивість. Приймімо засаду жити чесно, справедливо, щиро. Віддаваймо повагу належну кожній людині. Ніким не погорджуймо. Звертаймось до Бога з вірою, що Він і для нас зробить неможливе - можливим. Зростаймо в любові й доброті одне до одного. Ніч минула, а день наближається!

Протоієрей Д-р Ігор Юрій Куташ