Articles

Притча, яку розповідає Господь у сьогоднішній Євангелії (Луки 12:16-21) - справді багатозначна.

У часі коли зима посилює своє панування над землею, та коли природа відпочиває під плащем снігу, добре нам подумати про Життя, яке ніколи не вмирає, тобто Життя, яке подав нам – і всім, які прагнуть його – Месія Ісус.

21-го грудня – якого планета таки вижила - має найдовшу ніч у році. Для людини, яка не пам’ятала те, як було в попередніх роках, а особливо, яка - безвірна, ця ніч несла з собою спокусу на розпач. Чому ж Сонце так швидко сховалося?

Хто тільки прожив на цьому світі деякий час із певною свідомістю вже завважив, що справи тут – складні.

«Любов нехай буде нелицемірна; ненавидьте зло та туліться до доброго!».Ми знаходимо такі слова настанови в сьогоднішньому Апостолі (Рим. 12:6-14).

У сьогоднішньому Апостолі (Рим. 15:1-7) ми читаємо: «[В]се, що давніше написане, написане нам на науку, щоб терпінням і потіхою з Писання ми мали надію».

«Він побачив багато народу, і змилосердивсь над ними, і їхніх слабих уздоровив.» Ми чуємо ці слова в сьогоднішній Євангелії (Матвія 14:14-22), і вони дають нам ще одну можливість зазирнути в Таємницю, якою є наш Господь, Бог і Спаситель Ісус Христос.

«Заспокойтесь, це Я!» Так промовляє Господь наш Ісус Христос до Своїх Учнів у сьогоднішній Євангелії (Матвія 14:22-34).

Сьогодні ми приєднуємось до цього радісного натовпу, який вітає нашого Господа, Котрий в’їжджає в Єрусалим. Яка ж радість!

Знову велике коло церковного календаря привело нас до святкування Господнього Воскресення. Що саме ми сьогодні святкуємо? Історичну подію? Так!