Articles

У цю пору економічної метушні та випробовувань, добре нам звернути увагу на Господні слова, яких чуємо в Євангелії в Неділю після Воздвиження Чесного Хреста (Марка 8:34-9:1): «Яка ж користь людині, що здобуде ввесь світ, але душу свою занапастить? Або що назамін дасть людина за душу свою?»

Це Свято – останнє з трьох Свят Спасителя, які завершують Церковний рік припадає на 29-го серпня (відповідає 18-му серпня на Юліянському календарі). Українці це Свято називають „Нерукотворним Спасом”.

У Церковному календарі після Свята Зачаття Івана Предтечі (6-го жовтня за Григоріанським календарем, тобто 23- вересня за Юліанським) приходять зміни в установленому порядку щоденних читань Євангелій, що особливо видним є по неділях, коли більшість віруючих можуть помітити це, бо ж це день, коли найчастіше приймають участь у Божественній Літургії.

У сьогоднішньому Апостолі (Галат 2:16-20) Ап. Павло каже: «Я розп'ятий з Христом. І живу вже не я, а Христос проживає в мені. А що я живу в тілі тепер, живу вірою в Божого Сина, що мене полюбив, і видав за мене Самого Себе».

У Господа нашого Ісуса Христа чимало багато титулів. Один з найкрасивіших і найвтішніших для тих, хто слідує за Ним у розпалі часто бурхливого моря життя – «Князь миру». І ось тут парадокс: Господь наш сказав одного разу, як повідомляє Його Ученик і Євангеліста Матвій: «Не думайте, що Я прийшов, щоб мир на землю принести, Я не мир принести прийшов, а меча.» (10:34). Яке вчення ми можемо отримати з цього парадоксу?

«Горіти вам у пеклі!» Подібні погрози не є чимось незвичайним у наші дні конфліктів, в яких політика і релігійна віра настільки часто переплітаються. Наприклад, щось подібне недавно написав хтось на звнішній стіні української католицької церкви в Сіднеї, в Австралії. Богослов'я за цими словами, здається, християнське (хоча, може бути й мусульманське) і, таким чином наче б то основане на божественному одкровенні, оскільки Джерелом Богослов'я уважається Сам Бог. Важко, однак, уявити собі подібні слова на губах досконалого Джерела одкровення про Бога, Ісуса з Назарету.

Пригадується, як у дні омолодження нашої Української Православної Церкви в Канаді в 1980-х роках у нас був Собор, для якого деякі молоді ентузіасти створили чудовий жетончик на якому було написано: «Зволилось Духові Святому і нам», - пряма цитата з Книги Діянь 15:28. Це було блискуче зв'язування життя Церкви православних українців у Канаді зі жвавовою Церквою першого століття у Єрусалимі.

Читання Св. Письма (І Коринтян 1:10-18 і Матвія 14:14-22) у цю Восьму Неділю по П'ятидесятниці, 3 серпня (21 липня за юліанським календарем) 2014 р., чудово пов'язані поміж собою. Євангелія розповідає про співчуття Ісуса до величезного натовпу, який послідував за Ним до відокремленого місця, куди він пішов молитися.

Євангельське читання на Дев'яту Неділю після П'ятидесятниці говорить про істинно знаменне чудо, яка показує, що Ісус - дійсно Господь усього творіння, бо Він приходить до Своїх учнів в четвертій сторожі ночі (якраз перед світанком) ходячи по морю неначе це суша. Вони, зі зрозумілих причин, вжахнулися. Наш Господь заспокоїв їх: «Заспокойтесь! Це Я; Не бійтеся».

Десята Неділя після П'ятидесятниці (17-го серпня 2014 р.), збігається зі святкуванням Святих Cеми Юнаків, Семи Cплячих, Ефеса. І ми читаємо пастирські слова Апостола Павла до Громади коринтської, яку заснував Святий Дух його служінням (І Коринтян 4:9-16).