Articles

«[Я]ка згода поміж Божим храмом та ідолами? Бо ви храм Бога Живого». Таке питання поставлене – і в самому ж питанні маємо й відповідь – у Другому Посланні Св. Ап. Павла до Коринтян (6:16-7:1), яке сьогодні читаємо в Апостолі. Бог та ідоли: ось дві взаємовиключні протилежності, подібні до світла й темряви. Одна другу вилучає. Св. Іван Золотоустий пише про це ось як: «Чи ти носиш Бога в собі, і далі таки біжиш до них? Бога, Який з ними нічого спільного не має?»

Це Свято встановив в р. 335-му Імператор Християнин Св. Константин Великий (306-337) у наступний день по посвяченні великого Храму Святого Воскресення в Єрусалимі, який у собі приміщує Голгофту, де був розп’ятий Господь і Св. Гріб, де положили Його Пречисте Тіло, та з якого Він воскрес із мертвих.

Сьогоднішня Євангелія [Матвія 18:23-35 - це вже вдруге, ми читаємо її в цьому році, так як, через Перескок Євангелії від Луки – ось тут, закінчивши недільні читання Євангелії від Матвія - Пасха була досить рано цього року 2015-го - а ми ще не можемо почати читання Євангелії від Луки, отож ми повертаємося до Матвія (оце ж регулярно читаємо в Одинадцяту Неділю після П'ятидесятниці)] дає нам Притчу про Несправедливого слугу, який не пробачав невеликий борг перед ним свого друга, хоча він сам був помилуваний нескінченно велику заборгованість його королем.

Євангелія (Луки 6:31-36) заохочує нас увійти в похмуре й непривітне місце в своїй душі. Це те місце, з якого виходять почуття ненависті та жадоби помсти та насилля.

На 19-го жовтня за григоріанським календарем (відповідає 6-го жовтня за юліанським) ми святкуємо пам’ять Св. Апостола Фоми. Це геленізоване арамейське ім’я означає «близнюк».

Сьогоднішня Євангелія (Луки 8:5-15) [вона – Євангелія 21-ої Неділі, а ми читаємо її сьогодні з огляду на Перескок Євангелії від Луки: ось тут ] говорить нам про насіння Євангелії, добру звістку від Неба, яку Ісус приніс у світ, та яку Він щедро сіє всюди – по всій нашій планеті.

Притча, яку розповідає Господь у сьогоднішній Євангелії (Луки 12:16-21: вона – Євангелія 26-ої Неділі, а ми читаємо її сьогодні з огляду на Перескок Євангелії від Луки: ось тут) - справді багатозначна. Bона нагадує нам те, про що ми переважно не хочемо думати. Вона усвідомляє нас про те, чого ніяк не можна уникнути – що колись ми мусимо покинути цей світ, якого ми любимо та що такий знайомий нам. Таким чином, вона нас запрошує глибоко застановитися над значінням того, що ми робимо та й того, до чого ми прив’язуємось.

На 4-го грудня (відповідає 21-му листопада за юліанським календарем) Церква відзначує Свято Введення у Храм Пресвятої Богородиці. Це Свято – одне з Дванадцятьох Великих Свят на церковному календарі, а між ними одне з чотирьох на честь Богородиці.

Сьогодні розрішаються узи бездітности, бо вислухавши молитви Йоакима й Анни, Бог пообіцяв їм, що вони, понад всяке сподівання, породять Богодівицю, що через Неї Неописанний народився, як Людина.” (з Тропаря Свята, голос 4)

Визначний французький письменник Вольтер писав: «Ми повинні обробляти свій сад" (Candide, розділ 23). Торкаючись цієї поради в cвоїх роздумах про Російський Ренесанс, Джеймс Біллінгтон писав: "Можливо, немає жодного сенсу в обробленні свого саду, як Вольтер радив, бо ніщо, крім отруєний фрукт не буде в ньому рости" (The Icon and the Axe, 283).