Sermons

If any man be devout and loveth God, Let him enjoy this fair and radiant triumphal feast! If any man be a wise servant, Let him rejoicing enter into the joy of his Lord.

If any have laboured long in fasting, Let him how receive his recompense. If any have wrought from the first hour, Let him today receive his just reward. If any have come at the third hour, Let him with thankfulness keep the feast. If any have arrived at the sixth hour, Let him have no misgivings; Because he shall in nowise be deprived therefore. If any have delayed until the ninth hour, Let him draw near, fearing nothing. And if any have tarried even until the eleventh hour, Let him, also, be not alarmed at his tardiness.

For the Lord, who is jealous of his honour, Will accept the last even as the first. He giveth rest unto him who cometh at the eleventh hour, Even as unto him who hath wrought from the first hour. And He showeth mercy upon the last, And careth for the first; And to the one He giveth, And upon the other He bestoweth gifts. And He both accepteth the deeds, And welcometh the intention, And honoureth the acts and praises the offering.

Wherefore, enter ye all into the joy of your Lord; Receive your reward, Both the first, and likewise the second. You rich and poor together, hold high festival! You sober and you heedless, honour the day! Rejoice today, both you who have fasted And you who have disregarded the fast. The table is full-laden; feast ye all sumptuously. The calf is fatted; let no one go hungry away. Enjoy ye all the feast of faith: Receive ye all the riches of loving-kindness.

Let no one bewail his poverty, For the universal Kingdom has been revealed. Let no one weep for his iniquities, For pardon has shown forth from the grave. Let no one fear death, For the Saviour’s death has set us free. He that was held prisoner of it has annihilated it.

By descending into Hell, He made Hell captive. He embittered it when it tasted of His flesh. And Isaiah, foretelling this, did cry: Hell, said he, was embittered when it encountered Thee in the lower regions.

It was embittered, for it was abolished. It was embittered, for it was mocked. It was embittered, for it was slain. It was embittered, for it was overthrown. It was embittered, for it was fettered in chains. It took a body, and met God face to face. It took earth, and encountered Heaven. It took that which was seen, and fell upon the unseen.

O Death, where is thy sting O Hell, where is thy victory

Christ is risen, and thou art overthrown! Christ is risen, and the demons are fallen! Christ is risen, and the angels rejoice! Christ is risen, and life reigns! Christ is risen, and not one dead remains in the grave. For Christ, being risen from the dead, Is become the first-fruits of those who have fallen asleep.

To Him be glory and dominion unto ages of ages. Amen.

Чи є хто побожний, чи є хто до Бога прихильний серед нас, хто б не втішався з духовної насолоди цього пресвітлого урочистого свята – свята розплати Божої за нашу працю Йому. Бо свята Христова Церква, – це є Божа нива, Божий Виноградник, а ми, всі вірні – є слуги Божі, що стали до праці на Божій ниві, в Його святогому Винограднику. І ось сьогодні день розплати Божої за нашу працю. Приходьте ж усі одержувати платню Хто з нас був слугою найбільш відданим Богові, нехай тепер найбільше втішається радістю Господа свого… Хто працював для Бога самовіддано – і в біді, і в нужді, нехай отримає сьогодні відповідну нагороду. Хто з першої години свого життя, тобто змалку, для Бога працював, нехай одержить сьогодні платню, що заробив. Хто по третій годині свого життя – вже лише дорослим –став до Божої праці, і той нехай дякує Богові й радісно святкує. Хто о шостій годині – перед полуднем свого життя –надійшов працювати в Божий виноградник і той нехай не має ніякого сумніву, бо йому ні в чому не буде відмовлено. Кого лише дев’ята година – тобто старість, або недавня пригода заставила вдатися до Бога в Його Виноградник, і той нехай ні в чому не сумниться, нічого не боїться, бо він нічого не втратив. Навіть той, хто тільки наспів на одинадцяту годину – тільки що звернувся до Бога, – і той нехай ні трохи не боїться, що запізнився. Бо наш господар Господь – Він до всіх милосердний, Він приймає й останнього, як і першого, задовольняє й того, що прийшов після одинадцятої години, як і того, що з самого ранку працював, і останнього Він милує й першого цілком заспокоює … й того щедро обаровує й цьому все віддає; і працю приймає до уваги, але й добрі наміри з примністю винагороджує, й діла шанує і щирі бажання хвалить…

Отже, увійдіть всі з радістю в радість Господа свого: і перші і останні прийміть однакову нагороду. Багаті й убогі вкупі святкуйте. І щирі й байдужі цей день вшануйте. І ті що постили, й ті, що не постили, веселіться сьогодні. Господня трапеза готова: всі задовольняйтеся. Теля, як для розпутного сина отцем його, вгодоване: ніхто нехай не виходить голодним. Всі відживляйтеся святом віри, всі одержуйте насолоду з багатства Божої любови. Ніхто нехай не плаче від бідности, бо для всіх відкрилося царство. Ніхто нехай не засмучується гріхами, бо прощення засяяло всім з гробу. Ніхто нехай не боїться смерти, бо смерть Спасителя всіх нас визволила. Переміг її Той, Кого вона взяла, полонив пекло Той, що зійшов до пекла: Він засмутив його, коли воно прийняло Тіло Його. І це передбачив пророк Ісайя, коли виголосив: пекло, каже, засмутилось коли зустріло Тебе в собі (Іс. 14:8). Засмутилось, бо вже скасоване, засмутилося, бо вже зневажене, засмутилося, бо смерть на нього прийшла, засмутилося, бо вже усунуте, засмутилося, бо вже зв’язане. Прийняло воно тіло, а знайшло Бога, прийняло землю, а зустріло небо, прийняло те, що бачило, а здобуло те, чого не сподівалося. Смерть, де твоє жало? Пекло, де твоя перемога? (Кор.15:55). Воскрес Христос – і тебе скинуто. Воскрес Христос – і впали демони. Воскрес Христос – і радіють ангели. Воскрес Христос – і життя перемогло. Воскрес Христос і жодного мертвого вже нема в гробі. Бо Христос, воскресши з мертвих став початком воскресінню всіх померших. Йому ж слава й держава на віки вічні. Амінь.

Любі браття! Що можемо ми додати до цих натхненних слів Святого Отця? Він сьогодні не бачить вже пекла, а лише рай, не бачить смерти, а тільки життя. Як найперший слуга в Божому винограднику, він одержав у це свято безмежну нагороду радости й задоволення… Але, Господь, каже св. отець, і останнім в цей день дає таку ж нагороду, як і першим… О, Господи милосердний! Дай же і нам останнім в цей день вповні задовольнитися радістю Твого преславного Воскресення.